Стрітення Господнє

 Сьогодні ми святкуємо Стрітення Господнє, день, коли на виконання Писання, Немовля Христа було принесено до Храму, Його правдивої домівки. У цей день Св. Діва Марія і Св. Йосип (коли минулися дні очищення) принесли необхідну жертву, що складалася з двох голубів. Ця жертва вказувала на їхню бідність і на їхню покору. Така жертва була дозволена в Левиті 12:8. Втім, потреби приносити ягня не було, бо Ісус - "Агнець Божий, що на Себе гріх світу бере" (Івана 1:29) і таким чином Він починає Стрітення зі Своїм віруючим народом з усіх рас і національностей, який, повторюючи приклад праведного Семена, співає: "Нині відпускаєш раба Свого, Владико, за словом Твоїм із миром, бо побачили очі мої Спасіння Твоє, яке Ти приготував перед всіма народами, Світло на просвіту поганам і на славу народу Твого Ізраїля", розуміючи та сповідуючи ціну викуплення від влади гріха, смерті і диявола, що пролягає винятково через хрест Ісуса (Луки 2:22-38).

Молитва на Стрітення Господнє:

Всемогутній і вічний Боже! У день цей Син Твій був представлений в Храмі у сутності нашої плоті. Подай, аби через Нього, ми представали перед Тобою з серцями чистими; через Ісуса Христа, нашого Господа, Який живе і царює з Тобою і Святим Духом, один Бог, нині і повіки віків. Амінь. 

Чому Господь згодився на стільки бід від самого народження

     Ось така оповідь про втечу Христа в Єгипет і про те ставлення, яке отримали невинні діти Віфлеєму від рук Ірода[1]. Ми бачимо, як велося нашому Господу після шести тижнів по народженні, і яке потім настало переслідування, горе, біда та кровопролиття. Чому Він так зробив? Чому Він наважився увійти в такі злиденні умови і мовчки згодився на стільки бід?  Чому Він не віддав перевагу тому, аби скористатись Своєю божественною всемогутністю або захистом та охороною ангелів, які би легко могли позбутися Ірода? Він учинив так просто через те, щоб таким чином Святі Писання зобразили нам цього Господа, як справжню, звичайну людину, Яка у всьому постановила бути як ми, окрім гріха, як про це каже Св. Павло у Филип’ян 2:7: «Він умалив Самого Себе, прийнявши вигляд раба, ставши подібним до людини; і подобою ставши, як людина».

     Ось чому книга de Pueritia Jesu про те, як у дитинстві Він постійно чинив якісь чуда – звичайна нісенітниця. Бо Ісус поводився як будь-яка інша дитина, Він дозволяв аби до Нього ставились як до будь-якої іншої дитини і Його охороняли любі ангели як інших дітей. Бо коли часом дитина падає зі столу чи лави або падає у вогонь, то видно, що там дитину охороняють ангели.

 Мартін Лютер

---

[1] Див. Євангеліє від Св. Матвія 2.

Про довіру в управлінні державою

 Ви не маєте жодного права вважати, що хтось інший буде мати таке саме велике піклування про вас і про ваш край, як ви самі, хіба що то буде добрий християнин, сповнений Духом. Природна людина такого робити не буде. І оскільки ви не знаєте, чи та людина – християнин, а чи ні, або ви не знаєте, як довго вона ще буде християнином, то безпечно надіятись на ту людину ви не можете…

  А якщо та людина на це нарікає, то скажіть їй: «Друже, я тебе не кривджу. Бог не бажає, аби я уповав сам на себе або на якусь людину. Нарікай на Бога, бо це Він так воліє або через те, що Він не створив тебе кимось більшим від людини. Але навіть, якби ти був ангелом, я все-одно тобі повністю не довіряв би… бо ми повинні уповати лише на Бога».

 Мартін Лютер

День Св. Тита, пастиря і сповідника

 Сьогодні ми дякуємо Господу за Св. Тита. Св. Тит, як і Тимофій, був другом і співробітником Св. Павла. Титу був язичником, можливо уродженцем Антіохії. Він супроводжував Павла та Варнаву до Єрусалиму, коли вони несли допомогу для християн в Юдеї під час голоду (Дії 11:29, 30; Галатів 2:1). Невідомо, чи він супроводжував Павла під час першої чи другої місіонерської подорожі останнього, але Тит був з ним в третій подорожі  і допомагав коринтянам помиритися з Павлом (2 Коринтян 7:6, 7), а також допомагав у збірці для церкви в Єрусалимі (2 Коринтян 8:3-6). Напевно, по поверненні з Єрусалиму, Павло залишив Тита на Криті (Тита 1:4, 5). Потім він продовжив працю в Далматії (2 Тимофія 4:10). Відповідно до передання, Тит повернувся на Крит, де служив єпископом до упокоєння 96 року по Р. Х.

               Молитва на День Св. Тита, пастиря і сповідника:

    Всемогутній Боже!  Ти покликав Тита до діла пастиря і вчителя. Учини всіх пастирів отари Твоєї старанними в проповідуванні Твого святого Слова, аби весь світ міг пізнати незміренні багатства нашого Спасителя Ісуса Христа, Який живе і царює з Тобою і Святим Духом, один Бог, нині і повіки віків. Амінь.

Зі Скарбниці щоденної молитви

День Св. Тимофія, пастиря і сповідника

     Cьогодні ми дякуємо Господу за Св. Тимофія. Він виростав у родині християнських віруючих. Його матір, Евнікія, була християнка і донька християнки Лоіди (2 Тимофія 1:5). Книга Дій зазначає, що Св. Павло познайомився із Тимофієм під час його другої місіонерської подорожі і хотів, аби Тимофій перебував із ним (16:1-3). З часом Тимофій став близьким другом і вірним співробітником Павла, якому Павло довірив місійну працю в Греції та Малій Азії. Тимофій також перебував із Павлом в Римі. Відповідно до передання, по смерті Павла, Тимофій перейшов до Ефесу, де служив єпископом і став мучеником за віру в Христа приблизно 97 року Господнього. Св. Тимофія найчастіше згадують, як вірного супутника Св. Апостола Павла, який вірно служив посеред церков з язичників.

Молитва на День Св. Тимофія, пастиря і сповідника:

Господи Ісусе Христе! Ти завжди даєш Твоїй Церкві на землі вірних пастирів таких як Тимофій, аби вони вели та годували Твою отару. Учини, аби всі пастирі були старанні в проповіді Твого святого Слова і роздаванні Твоїх засобів благодаті, а людям Твоїм даруй мудрості іти дорогою, що веде до життя вічного; бо Ти живеш і царюєш з Отцем і Святим Духом, один Бог, нині і повіки віків. Амінь.

Чути Бога в своїй церкві і в своїй домівці

 Звісно ж ніхто з нас не буде вагатись, щоб вирушити за сто миль до якоїсь церкви, якби ми знали, що там промовляє або проповідує Сам Бог – тоді кожен захотів би почути Його голос. Але натомість наш Господь Бог каже: «Я все влаштую ближче до тебе, аби ти так далеко не мандрував: слухай своїх парафіяльних пастирів, свого батька і матір і тоді ти Мене почуєш. Бо вони – Мої учні і служителі, коли ти чуєш їх, то чуєш Мене».

Мартін Лютер

День Св. Сарри

 Сьогодні ми дякуємо Господу за Св. Сарру, яка була дружиною (і напівсестрою) патріарха Авраама (Буття 11:29; 20:12). В послухові до божественної заповіді (Буття 12:1), вона здійснила довгу та виснажливу подорож на захід, разом зі своїм чоловіком та родичами, з Уру Халдейського до Харану, а потім в кінці до краю Ханаанського. Вона залишалася бездітною до літнього віку. Потім, відповідно до давньої Божої обітниці, вона народила сина і нащадка заповіту (Буття 21:1-3). Її згадують і вшановують як дружину Авраама і матір Ісака, другого з трьох патріархів. Її також хвалять за гостинність до приходьків (Буття 18:1-8). По смерті у віці 127 років, її тіло було покладено до печери Махпели (Буття 23:19), де пізніше був похований і її чоловік.

Молитва на День Св. Сарри:  

     Господи і Отче наш! Ти з ласкою зглянувся на Сару в її літах, давши їй нове ім'я Сарра, а з ним і обітницю рясних благословень з її пристарілої утроби. Подай нам певну надію у радості нашого нового імені, аби ми, будучи охрищеними в обіцяного Месію, могли приносити плоди в Твоєму Царстві, рясніючи ділами Святого Духа; через Ісуса Христа, нашого Господа, Який живе і царює з Тобою і Святим Духом, один Бог, нині і повіки віків. Амінь.

Зі Скарбниці щоденної молитви

Про князя і придворних

            Я переконаний, що Боже Слово… не повинне перед князями схилятись – князі повинні схилятись перед Божим Словом.

Я просто… зазначаю, що не є чимось неможливим для князя бути християнином, хоча й буває це нечасто і супроводжується труднощами. Якби князі так справлялись, що їхні танці, лови і перегони  не завдавали шкоди їхнім підданим і якби вони виконували свою працю в любові до них, то Бог не був би таким суворим, щоб осуджувати їх за їхні танці, лови та перегони. Та й вони самі швидко виявили б, що якби вони достатньо піклувались про своїх підданих і виявляли до них ту увагу, якої вимагає їхня посада, то в них би зовсім не залишалось часу на бали, лови та перегони.

По-друге. Князеві завжди слід пам’ятати про високих і могутніх, і про його радників і так до них ставитись, аби нікого з них не образити, але й також не настільки їм довіряти, щоб геть усе залишити в їхніх руках. Бог не терпітиме ані одного, ані другого. Одного разу Він був промовив через рот ослиці,[1] тож не можна зневажати ані одну людину, якою б низькою вона не була. З іншого боку Він допустив падіння найвищого ангела з небес,[2]  тож довіряти не можна ні одній людині, незважаючи на те якою вона може бути мудрою, святою чи великою. Слід радше всіх вислуховувати, а далі вже дивитись через кого буде говорити або діяти Бог. Найбільша шкода чиниться при дворі тоді, коли князь віддає свій розум у полон високим, могутнім і підлесникам, а сам у справи не заглядає. Коли князь ось так поводиться і становить себе дурнем, то це впливає не лише на якусь одну людину, а від наслідків такої дурості страждає вся країна і весь народ.

Тож князь повинен довіряти своїм чиновникам і дозволяти їм діяти, але лише в такий спосіб, щоб він тримав стерно влади у своїх власних руках.

 Мартін Лютер

---

[1] Числа 22:28.

[2] Див. Іс. 14:12 і Лк. 10:18.

Що то є воля Божа: проповідь на 1-шу неділю по Богоявленні

                         ЩО ТО Є ВОЛЯ БОЖА

                               (Нарис проповіді пастиря В’ячеслава Горпинчука) 

      Тож благаю вас, браття, через Боже милосердя, – повіддавайте ваші тіла на жертву живу, святу, приємну Богові, як розумну службу вашу, і не стосуйтесь до віку цього, але перемініться відновою вашого розуму, щоб пізнати вам, що то є воля Божа, – добро, приємність та досконалість. Через дану мені благодать кажу кожному з вас не думати про себе більш, ніж належить думати, але думати скромно, у міру віри, як кожному Бог наділив. Бо як в однім тілі маємо багато членів, а всі члени мають не однакове діяння, так багато нас є одне тіло в Христі, а зосібна ми один одному члени (Римлян 12:1-5). 

Благодать Господа нашого Ісуса Христа, і любов Бога й Отця, і причастя Святого Духа нехай буде зо всіма вами! Амінь (2 Кор. 13:13). 

Любі брати і сестри, зараз лютують морози, метуть хурделиці і шаленіють московити, посилаючи і на наш рідний Київ, і на всю Україну тисячі своїх смертоносних бомб, снарядів, ракет і шахедів. Очевидно, що росіянам це подобається робити – убивати невинних людей, самоутверджуючись на руїнах і цвинтарях, своїх і чужих. Володимир Путін, президент Росії, нещодавно став ще й проповідником, коли на московське Різдво в якійсь російській церкві заявив, що в росіян є таке особливе доручення від Господа – убивати своїх сусідів і, відповідно, той добре робить, хто загарбує Україну. 

Навряд чи на велике свято Різдва, хай воно навіть відбувається за старим юліанським календарем, можна було б придумати і промовити більше богохульство після того, коли євангельські читання в церквах включають слова ангельських хорів: «Слава Богу на висоті, і на землі мир, у людях добра воля!» (Лк. 2:14). Коли ангели на Різдво Христа-Спасителя світу провіщають мир і добру волю, а проповідник закликає до війни і грабунків, то проповідник, очевидно зайшов на Різдво не в ту церкву і давно забувся або й зовсім не знав ані Христа, ані християнства. 

Втім і церква, яка не спростувала богохульства і мовчки схвалила послання з пекла більше не повинна називатись церквою, а радше погодити на титул, який Господь дає одному із зібрань у Філадельфії, що вдають із себе віруючих, але насправді «кажуть неправду». Таке зібрання є насправді «зборищем сатани» (Об. 3:9). Церква – це зібрання віруючих довкола Слова і Таїнства. Не просто якихось випадкових людей, які вдають із себе віруючих, а тих, хто уповає на Христа, любить Його Слово і прагне Його Свято Причастя. 

Хто ж чує, наприклад, читання зі Старого Заповіту, з Апостола, з Євангелія, чує християнську проповідь, а потім чинить зворотне та ще й переконує слухачів Євангелія діяти по-іншому, аніж кличе нас Господь, то чи може він називатись християнином? І мова йде не лише про Путіна, який веде за собою понад сто мільйонів росіян, але й про всіх, хто приходить у церкву і називається християнином. 

Якими є наші вчинки? І якими є наші слова? Горе нам тоді, коли ми вголос перечимо Святому Духові, Який надихнув кожне слово в Писанні. І горе нам тоді, коли ми діємо всупереч Божому Слову і гріхом легковажимо. Горе нам, коли ми слухаємо більше нашої власної грішної плоті і світу, а не Христа, бо це означає, що ми тоді відрікаємось Христа своїми словами і вчинками. І що тоді ми здобуваємо?

Ми нічого не здобуваємо, а лише втрачаємо. І втрачаємо ми тоді наше спасіння і вічне життя. Подумайте: ми були в гріхах і через це були приречені до смерті тимчасової і вічної, Проте вічний Божий Син стався людиною, аби викупити нас від гріха, від влади диявола і смерті. І Він викупив нас дуже дорогою ціною, принісши Себе Самого у повну і досконалу, невинну і святу жертву за всі наші гріхи та провини. 

Він помер за кожного і з нас. На третій день Він воскрес із мертвих, аби кожен, хто вірує в Нього, був виправданий і мав спасіння, воскресіння і вічне життя. Ви, що віруєте в Ісуса Христа, маєте прощення гріхів, спасіння і вічне життя. Ви належите не гріхові, не смерті, не дияволові, а Христові! Ви – діти Божі. 

Однак, що означає бути прощеним, виправданим дитям Божим? Яке життя очікує від вас і від мене Господь? Звісно ж Він не очікує від нас, що ми будемо говорити всупереч Його Слову і діяти всупереч Його волі. Бо ми тоді не були б дітьми Божими, а були б ми тоді дітьми диявола. Господь же Святий Дух через Апостола Павла благає нас через Боже милосердя, щоб ми повіддавали наші тілі на жертву Богові. 

Апостол не використовує слово «наказую», бо він звертається до тих, хто вже вірує в Христа. Ми не виконуємо Заповіді через те, що ми існує наказ і страх наказ порушити. Ми виконуємо Заповіді, бо ми любимо їх і ми прагнемо виконати їх, хоча, звісно, буває, зазнаємо невдачі. Ми любимо Бога, Який перше полюбив нас і який водить нас не як в’язничний наглядач, а як Добрий Пастир водить Своїх улюблених овечок по стежках праведності і Який готує трапезу перед обличчя ворогів наших, і Який веде нас до наших вічних небесних осель у домі Отця Небесного. 

Тож Апостол благає нас, щоб ми через Боже милосердя, яке «нове є щоранку» повіддавали наші тіла на жертву. Коли ми чуємо слово «жертва», то уявляємо жертву цілопалення, яка повністю приносилась Богові. Так само Господь Святий Дух кличе нас, щоб наші тіла повністю були віддані на жертву Богові. Тут мова ведеться не лише про тіло, але й про наш розум, і таланти, і здібності – усе, що пов’язане з нашим тілом. 

Все наше єство має бути віддане Богові на жертву. Але ця жертва, на відміну від жертовних тварин Старого Заповіту, має залишатись живою, святою і приємною службою Богові. Нас Господь кличе повне віддавання себе в руки Бога. Ми живемо вже не для себе, ми живемо для Бога. Все, що ми маємо: уся наша фізична сила, розум, здібності все це має служити Богові. 

«Не стосуйтесь до віку цього», – далі каже нам Апостол. Він не має на увазі просто часовий відтинок, але дух цього світу, спосіб життя цього світу, його мислення і поведінку. Путін у своїй Різдвяній проповіді виправдовував розпочату ним несправедливу, загарбницьку і геноцидну війну проти України. Він промовляв від імені цього віку, остерігатись якого кличе нас Апостол. 

Віруючі в тій церкві, якби вони там справді були, вони мали би жахнутись від почутого і стрімоголов кинутись в різні боки від Путіна – таким чином вони б теж могли «не стосуватись віку цього», світу і його бога диявола, і його речника – Путіна чи всіх, хто проголошує єресь, яка називається «русскій мір». 

І ми повинні уникати цього світу, його способу життя, його моди і його безбожних звичаїв так як уникають цивілізовні люди звичаїв і способу життя, наприклад, канібалів з якогось острова далеко в океані. Якось по роботі вони могли на ньому побувати, але хіба після цього слід із себе зривати штани і сорочку, вдягати намисто із зубів і прагнути стати людоїдом? 

Ось так і ми, християни – ми лише мандрівники в цьому світі. Ми паломники, що йдемо цим світом до вічного життя в Царстві Небеснім і в нас є свої звичаї, своя етика і свій спосіб життя. Апостол каже, що ми живемо по-іншому, бо ми вже думаємо по-іншому. Він благає нас: «перемініться відновою вашого розуму, щоб пізнати вам, що то є воля Божа». 

Є таке прислів’я «На чиєму возі їдеш, того й пісню співаєш». Тож світ від нас очікує, що ми будемо співати його пісню – жити, як живуть безбожники і нечестивці, бо ми «їдемо на возі світу». Ми їдемо на возі Божому, ми живемо у світі, який створив Бог, але цей світ спотворився через гріх. Тож ми не наслідуємо цей світ, а перемінюємось, стаємо іншими від світу, коли відновлюємо наш розум до стану в якому його задумав Творець. 

І цей розум пізнає волю Божу. А що це за воля Божа? Вона не така, як проповідував на Різдво президент Росії. Воля Божа, каже Апостол Павло: «добро, приємність та досконалість». Не загарбування чужих земель, не брехня, не крадіжки і грабунки, не вбивства, а добро, приємність і досконалість. 

Відновлений розум християнина і християнки буде постійно прагнути цю волю Божу, це добро, цю приємність і досконалість пізнати все більше і більше. Це пізнавання триває постійно, а джерело цього пізнавання – Слово Боже, Біблія. Вона має бути з нами і в нашому житті щодня. Наш розум повинен постійно звертатись і повертатись до Божого Слова, бо лише воно є тим, що нам каже Сам Бог. Лише в ньому ми чітко читаємо та чуємо Його волю. 

І також міркуємо про неї. Бо диявол може нас почати переконувати, що загарбування чужої країни і брехня, якою росіяни все це супроводжують – це теж добро. Врешті-решт, згадайте останню промову пана Путіна – він проголошував її не на якомусь фестивалі сатаністів, а в церковній будівлі на Різдво. Тож перевірити, чи Путін або якийсь інший тиран говорить правду, ми можемо лише порівнявши його слова із Божим Словом. Боже Слово – це єдиний стандарт, відповідно до якого ми вимірюємо все: ідеї, слова, вчинки, поки ми йдемо як паломники до Божого Царства. 

А потім Апостол благає нас правильно все це застосовувати в нашому житті серед наших братів і сестер. Апостол Павло мав величезну мірку благодаті Божої – Христової невимовної любові. І ця любов виливається також на нас у повчанні нас, аби не стали самодурами, самовпевненими хвальками, які думають, що вони – пуп землі. Апостол навчає нас «думати скромно, у міру віри, як кожному Бог наділив». 

Чим більша віра – тим більшою буде скромність, ввічливість і ґречність. Чим більшою буде віра – тим більше ми будемо цінувати інших братів і сестер довкола нас. Це цінування інших людей, як невід’ємних і абсолютно необхідних членів Церкви – частин тіла Христового. Ми всі маємо свої таланти, вміння, хист і коли ми разом – ми служимо одне одному, як і частини тіла служать одна одній в одному тілі. 

А Церква – це тіло Христове. Христос – Голова Церкви, Голова Свого тіла. І як голова керує всім тілом так і Христос керує всіма нами, а ми виконуємо Його волю. Пам’ятаєте слова Апостола про волю Божу? Це: добро, приємність та досконалість. Кожен член Церкви покликаний пізнавати їх, бо лише тоді буде таке служіння, про яке просить Господь і яке буде для всіх нас вельми корисне для всіх нас, коли ми служимо один одному. У Христі і заради Нього. Амінь. 

А Бог усякої благодаті, що покликав вас до вічної слави Своєї в Христі, нехай Сам удосконалить вас, хто трохи потерпів, хай упевнить, зміцнить, уґрунтує. Йому слава та влада на вічні віки, амінь (1 Петр. 5:10, 11).

День Св. Василя Великого, Григорія Назіанського і Григорія Ниського, пастирів і сповідників

 Cьогодні ми дякуємо Господу за трьох святих: Василя Великого, Григорія Назіанського і Григорія Ниського. Св. Василь і два Григорії, які ще відомі, як Каппадокійські Отці, були провідниками християнського православ'я в Малій Азії (на території сучасної Туреччини) в останній половині IV століття.  Василь і Григорій були брати, а Григорій Ниський був їхній приятель. Всі вони справили великий вплив на формування богослов'я, яке було схвалене Константинопольським Собором 381 року Господнього. Захист ними доктрин про Святого Духа і Святу Трійцю, разом із внеском у літургію Східної Церкви, зробив їх найвпливовішими тогочасними християнськими вчителями і богословами.

Молитва на День Св. Василя Великого, Григорія Назіанського і Григорія Ниського, пастирів і сповідників:

     Всемогутній Боже!  Ти об'явив Своїй Церкві Твоє вічне Єство славетної величі та досконалої любові - один Бог у Святій Трійці.  Подай, аби Церква Твоя, з такими єпископами, як Василь Кесарійський, Григорій Назіанський і Григорій Ниський, отримувала благодать непохитно перебувати у сповідуванні правдивої віри та непохитному поклонінню Тобі: Отцеві, Синові, і Святому Духові - Ти Єси один Бог, і Ти живеш, і царюєш повіки віків. Амінь.

Зі Скарбниці щоденної молитви

Пора Богоявлення

  Сьогодні завершуються 12 днів Різдва і розпочинається пора Богоявлення, яка цьогоріч триватиме до 28 лютого включно. У Різдві Бог з'являється, як людина, а в Богоявленні цей Син Людський з'являється перед світом, як Бог. Те, що Христос стався людиною, доказів не потребувало. Але те, що ця Людина є Бог, потребувало доказу. Таким доказом були слова останнього пророка Старого Заповіту Івана Христителя: "Оце Агнець Божий, що на Себе гріх світу бере" (Ів. 1:29), слова Отця: "Це Син Мій Улюблений, що Його Я вподобав" (Мт. 3:17) і сходження та перебування на Спасителеві Христові Святого Духа (Мт. 3:16). Згодом божественність Христа буде доведена багатьма ознаками та чудами. Церква про це свідчить у своїх піснеспівах: "Як в Йордані христився Ти, Господи, тоді об'явилася пошана Трійці; бо голос Вітцівський свідчив про Тебе, улюбленим Сином Тебе називаючи, а Дух у постаті голуба ствердив Слово об'явлене. Слава Тобі, Христе Боже, що явився і світ просвітив!.."  

Молитва на День Богоявлення:
Боже! У День Хрищення нашого Спасителя, Ти об'явив Себе, як Бог Отець, Бог Син і Бог Святий Дух.  Покріплюй нашу віру в Тебе, аби ми славили Твоє святе Ім'я Отця, і Сина, і Святого Духа повіки віків. Заради Христа.  Амінь.  

Зі Скарбниці щоденної молитви

День Св. Йоганна Конрада Вільгельма Льое, пастиря і богослова

    Сьогодні ми дякуємо Господу за Св. Йоганна Конрада Вільгельма Льое, пастиря і богослова. Ніколи не покидаючи меж Німеччини, Йоганн Конрад Вільгельм Льое, народжений у Фюрті 1808 року, справив надзвичайно глибокий вплив на розвиток лютеранства по всьому світові. Служачи пастирем в баварському селі Ноєндетельсау, він зрозумів потребу у працівниках для далеких країв і допомогав у підготовці таких вкрай необхідних помічників, які стали місіонерами та були відправлені до Північної Америки, Бразилії та Австралії. Частина чоловіків, яких він послав до Сполучених Штатів Америки, стали засновниками Лютеранської Церкви Міссурійського Синоду, найбільшої віросповідної лютеранської церкви в США. Завдяки фінансовій підтримці пастиря Льое було засновано богословську школу у Форт Вейні, штат Індіана та вчительський інститут в Сеґіно, штат Мічиган.  Частина українських лютеранських пастирів в першій половині ХХ століття теж здобували богословську освіту  в Семінарії Ноєндетельсау. Льое став відомий також за його непохитну віросповідну позицію та за його незмінний інтерес до літургії і катехітики. Його відданість ділам християнського доброчинства привела до запровадження школи з підготовки дияконес і заснування домівок для людей, що не можуть про себе самі піклуватися. 

Молитва на День Св. Йоганна Конрада Вільгельма Льое, пастиря і богослова:

    Отче Небесний!  Твоя любов, яку Ти виявляєш до нас у Сині Твоєму, а нашому Господі Ісусі Христі, спонукала пастиря Льое невтомно діяти, аби Твоє Євангеліє проповідувалося по всьому світові та приносило плоди у житті тих, кого Твій Святий Дух навернув до спасенної віри. Благословляй нас, аби наші серця палали любов'ю до Тебе і до наших ближніх, щоб Євангеліє лунало і з наших уст, а руки наші були наповнені доброчинством, бо Ти живеш і царюєш із Сином, і Святим Духом, один Бог, нині і повіки віків. Амінь.

Зі Скарбниці щоденної молитви

Молитва на Новий рік

 Любий Спасителю і Господи! Я хочу розпочати цей рік із Твоїм Ім’ям. Через це прошу Тебе – будь моїм Провідником, вказуй мені завжди на просту дорогу, оберігай від небезпек духовних і тілесних. Захисти мене від спокус гріха і допоможи мені позбутися усіх сумнівів. Нехай скорботи, смутки та страх за майбутнє не порушують спокою душі, який Ти здобув для мене, страждаючи на Голгофі. Скеровуй мої кроки на дороги праведності і не забирай від мене Своєї благодаті.

     Не полишай Своїх дітей, де б вони не перебували, і допоможи їм у турботах і справах, а особливо піклуйся про українських воїнів, які захищають наш народ і країну від московської орди. Хай Твій святий Ангел стане табором довкола українського війська і хай Твоє небесне військо воює за нашу армію. 

Прости нам всім і кожному наші численні гріхи через Твою дорогоцінну кров, яка очищує нас від усіх наших провин і гріхів. Подаруй мені і всім, хто любить Тебе, силу жити та перемагати гріх щодня. А Україні, Господи, подаруй перемогу над нечестивою Росією.

     Вічний Спасителю, дай аби Твоя Церква зростала і квітла вічно. Поширюй Твоє спасенне Євангеліє ще далі. Подай мир між народами, аби ніщо не заважало Твоєму посланню миру іти все далі цілим світом. Дай мені щастя жити в мирі з усіма людьми, уникнути суперечок, сварок і ненависті. Пошли мені непорушну віру в Тебе – мого Спасителя і Царя. Нехай цей рік буде ще одним роком благодаті для мене і всіх, хто Тебе любить. В Ім’я Ісуса Христа. Амінь.

Молитва напередодні Нового року

    Отче Небесний!  Ти постійно піклуєшся про душі всіх людей.  Простягни Свою всемогутню руку та захисти мене від нещасть, коли я ввійду в новий рік благодаті. Відмежуй мене від шкоди і небезпек, які можуть зустрічатися мені на шляху.  Захисти мене від нещасних випадків і хвороб, і вбережи мене в спасенній вірі, яка зробить мене переможцем над будь-якими спокусами, сумнівами та невірством.

     Сьогодні я згадую про свої гріхи та переступи і прохаю Тебе - у ласці Твоїй і любові обмий їх усі без винятку дорогоцінною кров'ю мого Спасителя. У доброті Своїй наближуй мене до Себе, аби я міг ходити дорогами праведності. Хай моєю радістю і скарбом буде мир розуму та надія на небеса.

     Збережи в нашому суспільстві Своє спасенне Євангеліє і вчини успішною працю Церкви, яку заснував Твій Син, Ісус Христос, аби всі до останнього краю землі знали, що немає під небом іншого Імені, яке спасає, окрім Імені Сина Твого, нашого розп'ятого Спасителя і Господа. Зроби сильним український народ. А особливо, Господи, пошли Україні ще й земний мир, покріпи та захисти всіх українських воїнів, які обороняють нас і нашу рідну країну, а Росію і всі народи, що воєн бажають, розпорош Господи, за Словом Твоїм.

     Боже!  Ти єси зажди добрим до мене у ласці Своїй.  Ти прощаєш мені гріхи мої щодня. Зішли мені благодать, аби в новому році я непохитно перебував у спасенній вірі і продовжував свій шлях, як дитя Твоєї родини, за допомогою Ісуса Христа, мого вічного Викупителя.  Амінь.

З Молитовника