У ХАРКОВІ

В суботу 13 червня відвідав нашу Харківську парафію Усіх святих, де заміняв пастиря Віктора Хаустова на час його відвідин Літніх Чвертей у нашій Семінарії у Тернополі. У Харкові я мав привілей навчати людей Слову Божому та проповідувати Євангеліє. Слава Богові за Його людей у цьому місті!

СЛАВА БОГОВІ ЗА ВСЕ!

Озираючись на половину червня, на травень і на Великодню пору 2009 року, яка добігла кінця, складаю подяку Богові особливо за Молодіжний Форум, який за активної участі нашої Семінарії, відбувався 1-3 травня в Тернополі та Кременці; за всіх вірних Господу мирян і пастирів, які трудяться на славу Божу; за презентацію (10 травня) нового видання Фундації «Лютеранська Спадщина» - кольоровий ілюстрований Катехізис для дітей в перекладі моєї доньки, Катерини Горпинчук; за 20 років подружнього життя із моєю коханою дружиною, Анжелою і за чотирьох наших дітей, які в цей день подарували нам порцеляну на згадку про це порцелянове весілля; за працю нашого архітектора Володимира Віхарєва, який зробив прекрасний ескіз для нашої Церкви і який ми обговорювали 10 і 17 травня; за святкування 24 травня дня Кирила та Мефодія, місіонерів до слов’ян і засновників нашої писемності та освіти і за блаженної пам’яті Теодора Ярчука, який був вірний Богові до самого кінця і, який є прикладом, гідним наслідування для всіх християнських пастирів. Аж ось, після П’ятидесятниці, розпочалася пора Церкви! Слава Богові за все це і за ці чудові дні!

ЛЮТЕР ПЕРЕКЛАДАВ ІЗ ВУЛЬҐАТИ? НЕПРАВДА!

З подивом прочитав передрук інтерв’ю з отцем Рафаїлом Турконяком, який було розміщено на РІСУ (http://www.risu.org.ua/ukr/religion.and.society/other_art/article;29250/).

Там відомий перекладач Біблії на українську мову, приймаючи віншування від "України молодої" з нагоди свого шестидесятиріччя та, аби підкреслити значимість Острозької Біблії, говорить: «Наприклад, колись Лютер просто взяв латинський текст і його переклав». Це правда, що Лютер використав Вульґату (переклад Біблії латиною), як зразок. Але ж переклад Лютер робив з давньоєврейської та грецької мови!

Неправда не підніме ще вище Острозької Біблії, справді унікальної книги. Цікаво, що попередник о. Турконяка, греко-католицького ченця, український перекладач Біблії і православний митрополит Іларіон у своїй праці «Українська Церква» зазначав про Острозьку Біблію: «Біблію складено зі списків різного віку й різних земель; навіть правопис та наголос не однакові в різних книгах цієї Біблії…. Острозькі редактори Біблії не шкодували своїх сил, щоб вибрати найкращі списки, але з того, що мали. Вони їх сильно виправляли, але надати всій Біблії одноцільного характеру ніяк не змогли» . А досліджуючи Пересопницьке Євангеліє, на якому приймають присягу українські Президенти і, яке, до-речі, нещодавно перевидала Українська Православна Церква, цей самий митрополит (в миру Іван Огієнко) пише, що «архімандрит Григорій, перекладаючи Пересопницьке Євангеліє», користувався Євангелієм лютеранським.

Переклад же Лютера зроблений із мов, на яких писали пророки та апостоли є, насправді, геніальним, як за підходом Мартіна Лютера до перекладу з оригінальних мов, так і за його живою, народною мовою, що була покладена в основу сучасної німецької мови. Це визнають усі поважні богослови та перекладачі, як світу, так і Церкви. Молюся, аби всі ми знали краще як історію Церкви, так і історію перекладу, особливо ті, що друкуються на шпальтах відомих видань.

ВОЗНЕСІННЯ ХРИСТОВЕ

«День Вознесіння – коронація нашого Господа, у якій Його проголошено Царем всесвіту. Ісусове вознесіння до Отця є Його входом до величнішого існування поза границями часу та простору, яке більше не обмежене Його станом пониження. Ісус тепер сидить по правиці Божій, що означає, відповідно до правильного вчення Лютера – повсюди. Це також означає, що Він знову перебрав ту владу та силу, які належали Йому ще з передвічності. Але все-таки наш Господь присутній з нами, що залишаємося обмеженими часом і простором. Він – з нами, як правдивий Бог і правдива людина і Він править Своєю Церквою через засоби благодаті, які Він запровадив: Його Слово і Його Таїнства. Ми, смертні, у цих засобах благодаті, можемо осягати Царя всесвіту і отримувати передсмак грядущого банкету».

Зі Скарбниці щоденної молитви

ДЕНЬ БЛАЖЕННОЇ ПАМ'ЯТІ ТЕОДОРА ЯРЧУКА

Сьогодні наша Церква згадує блаженної пам’яті Теодора Ярчука (на фото з дружиною, Ольгою), українського лютеранського душпастиря, провідного богослова Української Реформації ХХ століття. Він був і місіонером, і вчителем, і редактором, і перекладачем, і реформатором. Родом із Тернопілля, освіту здобував у Тернополі, Римі, Тюбінгені та Ерлянгені. Проповідував в Україні, друкувався в своєму рідному краї, який тоді перебував під владою Польщі, та в Німеччині. Пастир Теодор Ярчук, вірний муж Божий, був заарештований НКВС 1939 року і був замордований радянськими каральними органами в Івано-Франківській тюрмі 1941 року разом із тисячами інших невинно убієнних українців: селян, священиків, учителів, лікарів, інженерів, усіх тих, хто видавався загрозою для тоталітарного комуністичного режиму. Він буде сяяти у час воскресення, як зоря, бо вірний Бог, Який каже: «А розумні будуть сяяти, як світила небозводу, а ті, хто привів багатьох до праведности, немов зорі, навіки віків» (Даниїла 12:3).

ПРО НЕНАВЕРНЕНИХ СЛУЖИТЕЛІВ

Справжнє і велике нещастя є тоді, коли громада отримує православного, але не наверненого служителя, який хоча й осягнув чисту доктрину досить добре своїм розумом і пам’яттю, не вірує в те, що проповідує. Такий служитель, маючи чисту доктрину, як правило, вестиме свою громаду до добрих пасовиськ, працюючи за кафедрою, але буде жалюгідним сторожем і опікуном душ і ще жалюгіднішим прикладом для своєї отари. Його громада взагалі тоді не буде бачити в ньому портрет християнина, який відрікся самого себе і світу. Якщо йому вигідно, то він справді буде триматися чистої доктрини і навіть сміливо ставатиме на її оборону, але якщо виникне ситуація, що ним починають зневажати або виявляють невдячність за його ревність, то замість того, аби страждати від зневаги та переслідувань за чисту доктрину, він швиденько від неї відпаде і явним стане те, що його християнство постало із зіпсованого коріння, а його громада отримала була обманщика. Бо в час біди, коли в отару намагаються прорватися вовки та лисиці украй важливо, аби пастир зайняв непохитну позицію і був готовий віддати своє життя, пролити свою кров за правду і за свою отару. Ненавернена людина вважатиме сміхотворним жертвувати приємним життям, маючи гарну посаду з достатнім прибутком за те, що вона вважає ледь відчутним пунктом доктрини, бо вона ніколи не мала усвідомлення правильних зв’язків частин спасенної доктрини. Коли питання постає не про доктрини об’єктивно, а про вчення, які з чисто практичного погляду належать до правдивого знання і досвіду серця, то православний служитель такого типу говоритиме так, як сліпий говорить про колір. Часом у нього буде перебільшений погляд про щире християнство, а іншого разу він матиме невиправдано низьке уявлення про нього.

Доктор К.В.Ф. Вальтер з «Належної відмінності між Законом і Євангелієм: Лекція тридцята».

ТРАВНЕВИЙ ЛИСТ

12 травня 2009 року, м. Київ

Христос воскрес! Воістину воскрес!

Дорогі брати у служінні, дорогі брати і сестри, парафіяни та парафіянки Української Лютеранської Церкви!

Перш за все, хочу подякувати Вам за ту допомогу, яку Ви надаєте у моєму служінні. Нині у нашій Церкві триває Великодня пора, яка має завершитися 7 червня 2009 року святкуванням П’ятидесятниці. У ці дні ми дякуємо Господу за перемогу, що ми у Христовому житті, стражданнях, смерті та воскресінні маємо над гріхом, смертю і дияволом. Великодня пора є особливим підбадьоренням для нас у час, коли весь світ вражений надскладною фінансовою кризою, бо ми знаємо і сповідуємо, що Бог, Який «Сина Свого не пожалів, але видав Його за всіх нас, як же не дав би Він нам із Ним і всього?..» і «Христос Ісус є Той, що вмер, надто й воскрес, Він праворуч Бога, і Він і заступається за нас» (Римлян 8:32, 34). Наша надія – у Христі розп’ятому і воскреслому!

Це Він діяв через Вісконсинський Євангельсько-Лютеранський Синод, коли восени минулого років всі пастирі, диякони та чимало працівників УЛЦ отримали допомогу. Це Господь допоміг нам пережити повну відсутність підтримки від наших братів з «Думок про віру» у грудні минулого року. З Його ласки Єпископат УЛЦ надав фінансову підтримку кожній громаді УЛЦ у грудні місяці. Це Господь діяв через одного з відданих Йому парафіян громади «Воскресіння», який надав значну підтримку всім пастирям Київської Єпархії. Це Він діє через наших братів у Сполучених Штатів Америки, і зокрема з «Думок про віру» та ЄЛС, які хоча й самі переживають жахливу фінансову кризу, але все-таки надають підтримку нашій Церкві. Це Він діє через наших братів і сестер у кожній нашій парафії, які з любові і вдячності до Спасителя своїми пожертвами підтримують євангельське служіння Української Лютеранської Церкви.

Світова економічна криза є також виразним сигналом для нашої Церкви, що ми не повинні складати руки, а активніше використовувати існуючі ресурси (і творчі, і фінансові) для проповіді Євангелія в Україні і, насамперед, мова ведеться про ті ресурси, які поки що нереалізовані в наших громадах. Було би добре, якби наша Церква мала свій окремий Резервний Фонд, який могла би використовувати в різних критичних ситуаціях, таких як трапилася торік у грудні.

Попри все Слово Боже в наших парафіях проповідується і Таїнства здійснюються відповідно до Слова. Церква Божа живе, хоча й світ, плоть, гріх і диявол не забувають нагадувати про те, що вони ще поряд і будуть так перебувати і нападати на Церкву, аж допоки Господь Ісус Христос не повернеться у славі. Я мушу із сумом повідомити, що служіння в нашій Церкві покинув тепер уже колишній пастир громади Святої Трійці у Херсоні, Олег Стецюк, який до того ж служив Головою Літургійного Комітету та Таврійської Єпархії. Причиною покидання наш колишній брат назвав віросповідання, хоча за дев’ять років служіння у нашій Церкві він публічно не піддавав сумніву жодного пункту віросповідання. Ми знаємо, що з Божого Слова прийти до висновку про те, що Лютеранські Віросповідання неправдиві, неможливо.

Без пастиря залишилася також наша громада в місті Сімферополі. Так сталося через те, що пастир Микола Луцький прийняв покликання служити місіонером у Калуському районі Івано-Франківської області (Галицька Єпархія) і зараз таке служіння там провадить. Громаді у Сімферополі поки що допомагає пастир Віктор Пащенко із Севастополя, за що я йому вдячний.

Покликання до служіння у Херсонській громаді Святої Трійці прийняв пастир Сергій Сомін, і позавчора Голова Київської Єпархії, пастир Вадим Зінченко (за моїм дорученням) у громаді в Херсоні, провів упровадження на посаду брата Сергія. Прошу підносити молитви до Престолу Благодаті за успішне служіння отця Сергія у цій парафії.

У неділю, 10 травня відбулися Збори з Покликання у парафії Святої Трійці у Кам’янці-Подільському і ця громада вірних надала покликання до служіння о. Андрієві Гончаруку. Прошу молитися за нашого брата Андрія до Господа, аби Він привів його до прийняття правильного рішення.

Від 1 по 3 травня у містах Тернополі та Кременці відбувся Молодіжний Форум УЛЦ. Участь у цікавому та насиченому Форумі взяли приблизно 50 молодих людей з різних парафій УЛЦ. Я щиро дякую Ректорові Семінарії Джону Воґту та його студентам, а також Тернопільській і Кременецькій громадам, всім до цього Форуму причетних, за велику працю з організації цього Форуму. Я також дякую Господу за невідомого жертводавця зі США, який у ці складні часи пожертвував кошти на навчання молоді Слову Божому. Такий Форум – благословення для нашої Церкви і молімося, аби такі Форуми й далі тривали у майбутньому.

Професор Воґт також задіяний у школі «Дияконія», яка далі триває у парафії Воскресіння. Наразі школа нараховує біля 10 слухачів, які вечорами, один раз на тиждень, глибше досліджують доктрину і практику нашої Церкви. Як буде на те Божа ласка і воля, восени відбудеться випуск цієї школи і парафія Воскресіння та «Дар життя» у місті Києві зможуть отримати дияконів, працівників і волонтерів із вищою кваліфікацією і сильніше озброєних Словом Божим. Такі школи, у співпраці із Семінарією, може провадити кожна наша парафія. Варто мати хоча би двоє-троє бажаючих навчатися. Коли у Вас виникнуть питання або пропозиції щодо цієї Школи, будь ласка, звертайтеся до мене і я Вам з радістю допоможу. І як завжди, ціную Ваші зауваження, поради, рекомендації!

Зичу всім Вам рясних Божих благословень у воскреслому Христові!

«А мій Бог нехай виповнить вашу всяку потребу за Своїм багатством у Славі, у Христі Ісусі. А Богові й нашому Отцеві слава на віки віків. Амінь» (Филип’ян 4:19, 20). Бо Христос воскрес! Воістину воскрес!


Щиро Ваш у Христі воскреслому,

+ Вячеслав Горпинчук,
Єпископ Української Лютеранської Церкви

ДЕНЬ МАТЕРІ

Вчора наша Церква святкувала День матері. Після служби Божої з чудовою проповіддю професора Джона Воґта, перед парафією виступило дитяче тріо у складі Максима Рудзіка, Олексія Самойленка та Ярослава Горпинчука, які заспівали пісні, присвячені матерям і бабусям. До того ж Максим Рудзік присвятив цьому святу один із творів, який він виконав на фортепіано. Після святкового виступу усі матері та бабусі з парафії одержали квіткові подарунки.